Літературні читання:"Вічно живе Шевченкове слово".

  Літературні читання:"Вічно живе Шевченкове слово".
Сьогодні говорили про день народження Шевченка, день, який і по сьогодні  є " володарем душ". Українській поет, художник, фісософ, народний вчитель - Т.Г.Шевченко.
Колись давно у Моринцях, у сім'ї кріпаків народився і жив Тарас  , у поневіряннях зростав хлопчина.
" ..У старій хатині
В кріпака колись
В тихий день весінній
Хлопчик народивсь
У тяжкій неволі
Ріс малий Тарас..."
       ( О.Сенатович)
 Та ніби сам Господь торкнувся його чола, він вмів гарно малювати, ще й писав вірші. Писав мовою могутньою, милозвучною, як спів солов'я, чистою, як джерельна вода 
Но для панів ця мова була гіркішою за полин. У його мові гомонів сам народ, прагнучи волі. Не зломили поета навіть роки заслання, ми можемо тільки уявити, що пережив  Тарас - заборона писати й малювати. Але він черпав силу в Україні, яка для нього була в образі дівчини- калини, вродливої з великими засмученими очима, але горда й непереможна !
При житті Шевченко мав багато друзів, які завжди були поруч, но щастям для Тараса було малювати , писати.
 " Се молодість вернулося моя-
Запахло мені рідним полотно-
Коноплями та льоном України,
А вишивка в дитинство завела,
Де я побачив бідну свою матір,
І свою першу золоту любов
У вишитих калиною рукавах..."
  Великий поет, буремний Тарас, незламний Кобзар, великі поети- вічні супутники свого народу. Таким вірним та благородним супутником століттями став для України ії гордість і слава - Тарас Григорович Шевченко.
Читали діти  улюблені вірші Тараса, читали уривки з творів і цім віддали шану Кобзарю. 
                       


Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

АНОНС

майстер- клас : " Про що розповідає писанка"

Бібліотечний бульвар "Дитинство моє - ніби парусник в морі".